МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

ЦЕНТР ДИТЯЧО-ЮНАЦЬКОЇ ТВОРЧОСТІ ІМ.Є.М.РУДНЄВОЇ

ВІДДІЛУ ОСВІТИ ВИКОНАВЧОГО КОМІТЕТУ

БЕРДЯНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

«ФОРМУВАННЯ ТВОРЧОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВИХОВАНЦІВ НА ЗАНЯТТЯХ ГУРТКІВ ДЕКОРАТИВНО-УЖИТКОВОГО МИСТЕЦТВА»

Укладач: Паломар Галина Сергіївна

Керівник Зразкового художнього колективу

студії декоративно-ужиткового мистецтва

«Природа і творчість»

             Бердянськ – 2019

ВСТУП

Серед важливих завдань, які постали перед сучасною позашкільною освітою є формування базових компетентностей. Велика роль в цьому процесі належить засобам та методам художньо-естетичного виховання, які глибоко впливають на становлення особистості дитини. Сьогодні спостерігається чітко виражене протиріччя між проблемами естетичного та духовного формування особистості та реаліями повсякденного життя. Сучасні підлітки мало відвідують культурно-мистецькі заходи, мають прагматичні інтереси, далекі від естетичних ідеалів. На формування особистості найчастіше впливають засоби масової інформації, які, на жаль, не стали носіями духовності, в сфері дозвілля перевага надається розважальним масовим формам, естетичний розвиток дитини підмінюється споживацькими інтересами. Сьогодні загальноосвітня школа існує у відриві від системи позашкільної освіти, в якій накопичено достатній досвід формування творчої компетентності. Освітній простір позашкільного закладу носить неформальний характер, який дозволяє використовувати демократичні методи впливу, розвивати діалогову співпрацю вихованців та педагогів, впроваджувати сучасні методи і форм освітньої роботи.

Саме в гуртковій роботі є широкі можливості для особистісно-орієнтованого підходу до вихованців, творча діяльність кожної дитини оцінюється за принципом індивідуального підходу та відстеженням її власного творчого зростання.

Мета роботи:

висвітлення впливу позашкільного освітнього простору на розвиток творчої компетентності дітей та молоді засобами декоративно-ужиткового мистецтва.

Актуальність роботи.

Безкінечні паперові лозунги та парадигми перетворюються на конкретні дії щодо сприяння розбудови української освіти.

Новий прем’єр-міністр України Олексій Гончарук 2 вересня 2019 року в ефірі програми «Свобода слова» наголосив: «Сьогодні є два ключових фактори розвитку економіки країни: продуктивність праці та прямі іноземні інвестиції. Продуктивність праці напряму залежить від технологій, які приходять з інвестиціями та освіти. Як сказав прем’єр-міністр, освіта «драйвить» світом. В 21 сторіччі основним ресурсом є інформація та репутація: людина що володіє знаннями, вміє працювати з технологіями, знаходити інформацію створює великий відсоток економічного зростання країни. Тому головні інвестиції держави це – освіта, інновації, технології. На тлі нової парадигми освіти як ніколи актуальним стає питання формування основних компетентностей молодого покоління українців. І в першу чергу, цей процес здійснюється в сфері позашкільної освіти.

Розділ 1

Теоретичне обгрунтування поняття           «компетентність»

1.1. Понятійний апарат термінів «компетентність», «компетенція»

З метою підвищення якості і результативності позашкільної освіти важливим є впровадження в педагогічну практику компетентністних підходів для формування у вихованців важливих (базових) компетентностей. Нам здається, що на сучасному етапі, сфера компетентностей в галузі позашкільної освіти мало розроблена.

Важливі положення компетентнісного підходу в освіті представлені у працях: І.Д. Беха, І.Г. Єрмакова, О.Л. Коноко, О.О. Овчарук, О.І. Пометун, О.Я. Савченко, а також Дж. Равена та інших дослідників, і стосуються вони переважно шкільної освіти  [1, 2, 3, 4, 5]. Теоретичні основи художньо-естетичної освіти і виховання учнів представлено у працях Л.М. Масол, Н.Є. Миропольської, Б.Н. Неменського та інших, які можна застосувати як у шкільній практиці так і в позашкільній [ 12].

Одна з основних пріоритетних соціальних якостей особистості – компетентність.  В словнику С. І. Ожегова термін надається таким чином: «Компетентна – знаюча, обізнана, авторитетна у певній галузі людина».

Аналіз останніх досліджень і публікацій свідчить: життєва компетентність – поняття не нове. Варто сказати, що не існує єдиного узгодженого визначення  та переліку ключових компетентностей. Оскільки компетентність – це насамперед замовлення суспільства на підготовку його громадян, такий перелік багато в чому визначається узгодженою позицією соціуму в певній країні або регіоні. В нашому випадку  нас цікавлять компетентності в окремій освітній сфері, навчальному закладі, навчальних предметах та видах діяльності.

З освітньої точки зору сформульоване таке визначення поняття «компетентність» : «готовність учня (вихованця) використовувати засвоєні знання, навчальні вміння та навички, а також способи діяльності в житті для рішення практичних і теоретичних задач.

Використовують ще таке поняття: «Компетентність – це загальна здатність, заснована на знаннях, досвіді, цінностях, схильностях, що придбані завдяки навчанню».

Слід розрізняти в освітній галузі синонімічні поняття «компетенція» та «компетентність», які часто використовуються.

Компетенція – наперед задана соціальна вимога (норма) до освітньої  підготовки учня, необхідної для його якісної продуктивної діяльності в певній сфері.

Компетентність – оволодіння учнем відповідною компетенцією, що включає його особистісне ставлення до неї та предмета діяльності.

Компетентність – особистісна якість (сукупність якостей) учня, що вже відбулась і мінімальний досвід діяльності в заданій сфері.

Компетентність завжди особистістно забарвлена якостями конкретного учня (вихованця). Даних якостей може бути декілька: від значеннєвих і світоглядних (навіщо мені потрібна дана компетентність) до рефлексивно-оцінних (наскільки успішно я застосовую дану компетентність у житті).

Компетентність не зводиться тільки до знань чи тільки вмінь. «Компетентність є … сферою відносин, що існують між знаннями і дією в людській практиці» [10].

1.2. Компетентнісний підхід в освітньому процесі позашкільного навчального закладу

Спрямованість системи освіти  на засвоєння системи знань, яка була традиційною й виправданою ще декілька десятиліть тому, вже не відповідає сучасному соціальному замовленню, яке вимагає виховання самостійних, ініціативних і відповідальних членів суспільства, здатних ефективно взаємодіяти у виконанні соціальних, виробничих і економічних завдань.

Виконання цих завдань потребує істотного посилення самостійної й продуктивної діяльності вихованців, розвитку їхніх особистісних якостей і творчих здібностей, умінь самостійно здобувати нові знання та розв’язувати проблеми, орієнтуватись у житті суспільства. Таким індикатором стали компетентності, що визначають готовність учня до життя, його участі в розбудові суспільства.

Компетентнісний підхід у навчанні в позашкільних закладах сприяє успішній адаптації вихованців в соціумі, рішенню ключових проблем сучасного життя, їх професійному самовизначенню.

Випускник позашкільного навчального закладу зацікавлений отримати додаткові практичні знання, які необхідні йому для виживання в умовах постійного вибору. А для цього необхідно освітній процес у творчому колективі «вибудовувати» так, щоб його вихованець зміг зрозуміти «Який я? Що я можу і чого ще не вмію? Чого я хочу і чого не хочу?».

Позашкільна освіта повинна дати вихованцю можливість проявити свої вольові якості, отримати радість від самореалізації в продуктивній творчій діяльності, пережити гордість за особисті інтелектуальні і творчі досягнення, навчитися реалізовувати свої замисли. Позашкільна діяльність в творчих колективах відкриває багато різних можливостей для задоволення індивідуальних запитів, з урахуванням інтересів і здібностей дитини.

Компетентнісний підхід в освітньому процесі творчого колективу позашкільного закладу має чітку орієнтацію на майбутнє. Термін «відображає» сучасні вимоги до результатів освіти і нерозривно пов'язаний з філософією успіху. Саме успішна професійна діяльність є сьогодні очікуваним результатом і критерієм якості освіти.

Нині мета позашкільної освіти – це потреба в пізнанні і творчому розвитку особистості, а також здатність цієї особистості орієнтуватися в нових умовах життя. Компетентнісний підхід в освітньому процесі позашкільного закладу передбачає соціальну зрілість його випускників як найважливіший параметр розвитку креативної особистості й збереження індивідуальності. Навчально-виховний процес в позашкільному закладі дає можливість кожному учаснику ділитися один з одним знаннями, враженнями, інтересами, розвивати уміння, здібності, навички, які він отримав саме тут, та сприяє вирішенню питань морального, розумового, естетичного виховання. На нашу думку компетентністний підхід – принцип організації навчання, який виходить з об’єктивної необхідності цілісного формування особистості, її всебічного розвитку. При цьому компетентністний підхід не лише містить в собі окремі результати, але й забезпечує якісно новий, системний, цілісний результат.

1.3. Предмет і завдання позашкільних компетентностей

Одне з завдань сучасної позашкільної освіти – виявлення обдарованих (здібних) дітей і творчий розвиток їх природних талантів у галузі мистецтва, культури, науки, техніки тощо. Виховний потенціал технологій навчання і розвитку в творчому колективі позашкільного навчального закладу забезпечує формування таких компетентностей:

пізнавальних – уміння самостійно планувати свою діяльність, здібність до самоосвіти, активність у виборі діяльності, володіння навиками продуктивної діяльності;

творчих – формування творчих здібностей, можливість самореалізуватись через участь у творчих конкурсах, уміння оцінювати свої можливості, сформованість мотивації в здобутті знань для подальшої освіти, розуміння особистісного росту;

загальнокультурних – прояв особистісних якостей (громадянських, моральних, інтелектуальних, загальної культури);

інформаційних – здатність самостійно шукати, аналізувати і збирати необхідну інформацію;

комунікативних - уміння працювати в творчому колективі, виконувати соціальні ролі, уміти виходити з конфліктних ситуацій;

здоров’язберігаючих – зміцнення здоров’я, навичок дотримання режиму та розпорядку дня, укріплення емоційної сфери, виховання вольових якостей.

Педагоги Бердянського ЦДЮТ постійно працюють над вирішенням проблеми розвитку творчої особистості, своєчасного виявлення здібних дітей шляхом діагностики, використання засобів, які стимулюють розвиток їхніх творчих потенційних можливостей та життєвих компетентностей. Для цього в закладі створені всі необхідні умови: ретельне вивчення інтересів, потреб та здібностей дітей; забезпечення різноманітними видами діяльності та освітніми програмами різних напрямів.

Наш позашкільний навчальний заклад має величезний потенціал для роботи в цьому напрямі та пропонує широкий спектр видів творчої діяльності, серед яких кожна дитина знаходить собі справу по душі, яка, можливо, у майбутньому стане професією. Займаючись творчістю, вихованці отримують артистичні вміння та навики високого рівня, що дозволяє їм гідно представляти Центр творчості на багаточисельних конкурсах та виставках, фестивалях, де вони по праву стають переможцями та призерами.

На думку вчених, потенційною обдарованістю володіє кожна дитина, але не кожна виявляє її через сукупність впливу середовища та особистісних якостей. Саме позашкільний навчальний заклад надає дитині можливості для забезпечення прояву її обдарованості повною мірою. Виходячи з важливості проблеми компетентнісного розвитку дитини, Центром творчості був взятий курс на підтримку та розвиток обдарованих дітей та направлений на особистісне зростання і успішність цієї категорії вихованців через їх участь у різноманітних конкурсах, виставках, фестивалях різного рівня. Юні таланти є. З ними лише треба талановито працювати.

Висновки до розділу І

Поняттю «компетентність» сьогодні налається важлива увага. Розвиток суспільства вимагає створення умов для становлення нового покоління компетентних  в різних сферах життя особистостей, здатних до постійного навчання впродовж життя, здатних до якісної розбудови держави, здібних зробити своє життя якісно новим та гармонійним. З усіх наданих формулювань понять «компетентність» та «компетенція» вимальовується головний принцип: ці поняття поєднують знання та діяльнісний підхід в повсякденній людській практиці.

Велику роль у формуванні життєвих компетенцій відіграє освітній процес в позашкільному навчальному закладі. Підтримка та розвиток творчої особистості – головний пріоритет і мета роботи всієї системи позашкільної освіти.

РОЗДІЛ ІІ.

 ВПЛИВ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ В ПОЗАШКІЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ НА ФОРМУВАННЯ ТВОРЧОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ ВИХОВАНЦІВ

Освітній простір позашкільного закладу носить неформальний характер, який дозволяє використовувати демократичні методи впливу, розвивати діалогову співпрацю вихованців та педагогів, впроваджувати сучасні методи і форм освітньої роботи.

Саме в гуртковій роботі є широкі можливості для особистісно-орієнтованого підходу до вихованців, розвитку їх основних компетенцій, творча діяльність кожної дитини оцінюється за принципом індивідуального підходу та відстеженням її власного творчого зростання.

Формування творчої компетенції в позашкільному освітньому середовищі полягає у впровадженні діяльнісного підходу в процес розвитку креативних здібностей вихованців через різноманітні методи навчання та виховання у вільному просторі педагогічного спілкування.

2.1. Розвиток творчої компетенції на заняттях студії декоративно-ужиткового мистецтва «Природа і творчість» Бердянського ЦДЮТ

Особливої уваги у вирішенні проблем становлення та розвитку позашкільної освіти набуває питання осмислення зв’язку між людиною та оточуючим світом, духовним та естетичним сприйняттям природи. Мистецтво флористики відображає природний процес проникнення духовних цінностей у внутрішній світ людини.

Заняття в Зразковому художньому колективі студії декоративно-ужиткового мистецтва «Природа і творчість» Бердянського Центру дитячо-юнацької творчості ім. Є.М. Руднєвої привчають дітей вивчати природу, систематизувати та узагальнювати отримані знання, відображати свої творчі задуми в композиціях з різноманітних природних матеріалів, сприяють розвитку художнього смаку, уяви, глибшому знайомству з світовою історією розвитку пресованої флористики, традиціями українського народу, обрядами і звичаями, пов’язаними зі світом рослин. Робота з природним матеріалом стимулює розвиток художньої інтуїції, пізнавальної активності та самостійності, чутливості до довершеної форми, формує у дитини здатність до самовираження засобами прикладного мистецтва.

Програма студії основана на модифікованій блочно-паралельній системі навчання за методикою І. П. Волкова, адаптованої відповідно до специфіки викладання технологій роботи з природним матеріалом в позашкільному закладі. Поділяючи думку І. П. Волкова, що головною метою педагога є створення дитиною оригінальних продуктів та одночасне засвоєння нею знань і якостей особистості, необхідних для творчої діяльності, вважаємо, що сприяти цьому може впровадження діяльнісного підходу в освітній процес, сутність якого відображає вектор руху від мети діяльності до її кінцевого результату. Ідеї педагога – новатора І. П. Волкова стали підґрунтям розбудови освітньої роботи в студії «Природа і творчість». Його педагогічне кредо «Творчості треба навчати!» - провідна ідея в процесі розвитку креативних здібностей студійців. І. П. Волков підкреслював: «Творчість, індивідуальність, мистецтво проявляються навіть у мінімальному відступі від зразка» [4], на що звертається увага кожного при навчанні в студії. Разом з його принципами організації занять: «знання – фундамент творчості», «стійкий інтерес потрібно формувати», «кожну роботу потрібно виконувати якісно під контролем педагога», «кожна робота індивідуальна» в студії працюють принципи: «вмієш сам – навчи другого», «кожна ідея повинна мати конкретний результат», «шукай знання самостійно». З визначених І. П. Волковим систем навчання (лінійно-послідовна, розірвана, паралельна, блочно-паралельна, система асоціативних зв’язків) в студії працює модифікована блочно-паралельна система навчання.

До основних завдань освітньої роботи студії входять:

- формування пізнавальної компетентності, що забезпечує оволодіння знаннями про народні звичаї, обрядовість, знайомство з історією та  сучасними тенденціями розвитку мистецтва пресованої флористики, вивчення основ матеріалознавства, композиції, кольорознавства;

 - формування практичної компетентності, що сприяє оволодінню техніками пресованої флористики, флористичного дизайну, сучасними флористичними колажними технологіями, аплікацією та мозаїкою з соломки злакових культур, плетінням з соломки;

- формування творчої компетентності, яка забезпечує розвиток художнього смаку, креативності, здатності до самоосвіти та самопізнання;

- формування соціальної компетентності, що сприяє вихованню дбайливого ставлення до природи, пошани до народних традицій, національної свідомості, розвитку емоційно – вольової сфери особистості, працелюбності, наполегливості у досягненні мети, відповідальності за результати своєї роботи, професійному самовизначенню, вихованню культури праці.

Оригінальність навчальної програми полягає у впровадженні принципу комплексного вивчення флористичних технік  в умовах інтерактивного педагогічного спілкування, що забезпечує високий рівень розвитку творчих компетенцій вихованців та достатню допрофесійну підготовку за спеціальністю: «художник – флорист».

Освітній процес в студії здійснюється на основі особистісно-зорієнтованих технологій навчання та виховання із застосуванням традиційних та інноваційних технік навчання.

Під час занять розглядаються теоретичні питання з композиції, кольорознавства, основ малюнку, живопису, історії флористики та мистецтва аранжування, технології роботи з пресованим матеріалом та об’ємними формами.

На перших етапах навчання вихованці знайомляться по черзі з різноманітними техніками та технологіями: аплікація з соломки злакових культур, пресована флористика, мозаїка з яєчної шкаралупи «кракле», колажі з природних матеріалів, художнє конструювання з природних матеріалів, які розподілені блоками в навчальній програмі. Після одного-двох років навчання вихованці достатньо оволодівають технологіями роботи, спеціалізуються на конкретній техніці і займаються її поглибленим вивченням. При цьому набутий об’єм знань та вмінь дозволяє їм використовувати паралельно декілька технік та створювати різноманітні колажі, аплікації, рельєфні та об’ємні композиції.

Використання діяльнісного підходу допомагає організувати освітній процес в студії на суб’єкт – суб’єктних взаємовідносинах педагога та вихованця. В тісному творчому контакті «педагог-учень» народжуються ідеї, замисли, відточуються техніка виконання, набувають ваги теоретичні знання, формується самооцінка дитиною особистої праці.

Оцінка діяльності вихованців відбувається за принципом порівняльного аналізу результатів особистої роботи кожного. Порівнюються особистісні досягнення дитини за відповідний відрізок часу навчання, відстежується якість кожної наступної роботи, враховуються недоліки в техніці виконання, прогалини в знанієвому компоненті та визначається тематика наступної творчої роботи.

2.2. Формування творчої компетентності вихованців студії «Природа і творчість» через залучення їх до участі в конкурсах та виставках

В наш час набуває актуальності осмислення зв’язку між людиною та оточуючим світом, духовним та естетичним сприйняттям природи. Мистецтво флористики відображає природний процес проникнення духовних цінностей у внутрішній світ людини. Гюстав Флобер писав: «З плином часу мистецтво стає науковішим, а наука – художнішою; вони розійшлись біля основи, щоб зустрітися коли-небудь на вершині».

Заняття в студії «Природа і творчість» привчають дітей вивчати природу, систематизувати та узагальнювати одержані знання, відображати свої творчі задуми в композиціях з різноманітних природних матеріалів, сприяють розвитку художнього смаку, уяви, глибшому знайомству з традиціями українського народу, обрядами і звичаями, пов’язаними зі світом рослин. Робота з природним матеріалом сприяє розвитку художньої інтуїції, чутливості до довершеної форми, формуванню здатності створювати образ, відчуття гармонійності деталей, критичності, гнучкості та оригінальності мислення, пізнавальної активності та самостійності.

Для кожного напрямку навчальної діяльності обираються педагогічно обґрунтовані методи та форми роботи. Викладання теоретичного матеріалу з теми «Аплікація та мозаїка з соломки» потребує використання традиційних словесних та наочних методів: бесіда, огляд ілюстративного матеріалу, зразків робіт. Але для посилення мотиваційного ефекту все частіше звертаємось до інноваційних методів навчання. Так, при першому знайомстві з техніками аплікації та інтарсії з соломки злакових культур з вихованцями проводиться майстер-клас, під час якого проходить знайомство з технікою обробки соломки, матеріалами та інструментами. Перші навчальні роботи стимулюють інтерес до занять в студії, створюють «ситуацію успіху». Використання мультимедійної презентації про мистецтво аплікації соломкою допомагає розкрити міжпредметні зв’язки з історією виникнення народних промислів обробки соломки, образотворчим мистецтвом, біологією, географією, геометрією, матеріалознавством та кольорознавством.

Викладання основ пресованої флористики тісно пов’язане з паралельним вивченням техніки живопису, що лежить в основі флористичних композицій. Тому початківці виконують роботи - копії натюрмортів, пейзажів, анімалістки за принципом «від простого до складного». Вихованці студії знайомляться з історією пресованої флористики та творчістю художників – флористів України та світу. Ошибана (пресована флористика) — різновид флористики, мистецтво створення художнiх композицiй з засушених рослинних матерiалiв — листя, квітів, трави, кори дерев, соломки, насіння, шкурки банана, листків кукурудзи, моху, тополиного пуху, яке зародилось шість століть назад в Японії та поширилось по всьому світу. Міжнародне товариство майстрів пресованої флористики (IPFAS) домагається, щоб цю діяльність визнали не прикладним мистецтвом, а різновидом живопису. Картини з природного матеріалу так само довговічні, як і традиційні живописні полотна.

Від репродуктивної діяльності вихованці переходять до самостійної творчої роботи. Стимулом для розвитку творчих здібностей виступає метод навчального проектування, що створює умови для активізації пізнавальної діяльності вихованців. Протягом останніх років вихованцями студії розроблені навчальні проекти: «Солом’яні візерунки» (2010р.), «Перевтілення» (2011р.), «Спочатку було слово» (роботи створені за віршами сучасних поетів) (2011р.), «Скарби Меотиди» (2012р.), «Світ Приазов’я» (2013 р.), проект до 200-річчя з дня народження Т. Г.Шевченка «Мій Шевченко» (2014 р.), «Іграшки з сіна»(2015р.),«В гостях у Флори» ( 2016 р.)., «В світі думок та почуттів» (2018 р.), «Паралельний Всесвіт» (2019 р.) та інші.

Використання евристичного методу доцільно проводити з вихованцями старшого шкільного віку. Наприклад, для участі в виставці Новорічних ялинок, учням було запропоновано створити креативну ялинку з природних матеріалів. Як результат, самостійно були розроблені ескізи, обрано техніку виконання та представлено креативні ялинки з шишок, соломки,черепашки.

Широкі можливості в навчальній роботі надає мережа Інтернету. Самостійний пошук інформації, створення банку ідей, знайомство з творчістю інших дитячих колективів, художників, мистецьких об’єднань допомагають в індивідуальній творчій роботі вихованців студії. Порівняльний метод стимулює творчу фантазію, підштовхує до здорового амбіційного змагання, допомагає втілити творчий задум. На заняттях студії широко практикується індивідуальна та парна форми роботи, особливо в проектній діяльності. Вихованці групуються за інтересами, за вибором техніки роботи, за поставленою метою, допомагають один одному в пошуку інформації до творчих робіт.

Декоративно-ужиткова творчість – це і радість відкриття краси навколишнього світу, і задоволення від праці, і цікаве дозвілля. Вихованці студії беруть активну участь в обласних, регіональних, Всеукраїнських, Міжнародних конкурсах та виставках з різноманітних тематик. Серед них обласні конкурси дитячої та юнацької творчості: «Подаруй мені казку», «Берегиня роду українського», «Народна іграшка», «Квітуча Україна», «Моя Новорічна мрія», «Безпека та мир в Україні», обласні конкурси в рамках Всеукраїнських: обласний-гуманітарний конкурс-виставка «Космічні фантазії», фестиваль писанок «Писанковий рай», обласна виставка – конкурс «Знай і люби свій край», Всеукраїнській проект «Просто Небилиці» тощо

Вихованці гуртків ЦДЮТ декоративно-ужиткового напряму здобули в 2013-2014 н/ р. – 15 нагород, в 2014-2015 н/р. – 12 нагород, в 2015-2016 н/р. – 21 нагорода (дипломи І,ІІ, ІІІ ступенів та Гран - прі).

Вихованці студії представляють творчі роботи в унікальних техніках «Пресована флористика» та «Фітографіка», а також в традиційних техніках: «Аплікація з соломки», «Ліплення», «Художнє конструювання». Так, за останні 5 років студійці отримали в обласних заходах 4 дипломи ІІІ ступеню, 11 дипломів ІІ ступеню, 12 дипломів І ступеню. В 2019 році робота вихованки студії Панченко Тетяни отримала диплом ІІ ступеню у Всеукраїнському проекті дитячо-юнацької творчості «Просто Небилиці» (м. Львів), робота вихованки Русанової Ірини взяла участь в Міжнародному проекті «ART-AXIS» ( м. Львів). За останні роки вихованцями студії були реалізовані навчальні проекти: «Світ Приазов’я» (техніка «Пресована флористика»), «Іграшки з сіна», «В гостях у Флори» (техніка «Пресована флористика»), персональні проекти вихованки студії Марченко Алісії в 2018 та 2019 р. р. «В світі думок та почуттів», «Паралельний Всесвіт» ( пастель, туш, вугілля).

Студійці поряд з виставковою діяльністю займаються науково-дослідницькою роботою. З 2018 року в Малій академії наук бере участь Харченко Світлана. В 2019 вона та Оргієць Дар’я отримали другі місця в обласному етапі захисту наукових робіт МАН. Робота в цьому напрямі продовжується.

Порівняльна характеристика участі і перемог вихованців дає можливість проаналізувати отримані результати, скорегувати освітню діяльність, визначити перспективні напрями і рухатися далі до нових здобутків

Кінцевою метою творчої діяльності вихованців студії мають бути такі результати:

- підвищення освітнього рівня ;

- формування вміння практично використовувати здобуті знання на практиці, у власній пізнавальній і творчій діяльності;

- формування активної культурної позиції;

- формування високої моральності;

- формування вмінь аналізувати і систематизувати культурні явища;

- формування творчої компетентності, індивідуального стилю

- допрофесійна підготовка

Критеріїв успішності особистості багато, але одним з найголовніших є те, що статус людини в суспільстві залежить від неї самої. Тобто учень повинен розуміти необхідність постійної роботи над собою для можливості досягнення творчого та життєвого успіху.

Висновки до розділу ІІ

Освітня діяльність позашкільних закладів має великий потенціал і безпосередньо впливає на розвиток творчої компетентності дітей та молоді . Підтвердженням тому є стала система навчання та виховання за різноманітними напрямами роботи Бердянського ЦДЮТ. Зокрема навчання в студії декоративно-ужиткового мистецтва «Природа і творчість» розкриває творчий потенціал кожної дитини, надає можливість самореалізуватись через творчість, створює умови для особистісного росту через участь в виставковій та конкурсній діяльності. Доцільний вибір методів та форм організації освітньої роботи, актуальне сучасне програмне забезпечення діяльності студії створюють підґрунтя для розвитку креативних здібностей дітей, стимулюють вихованців до участі в різноманітних заходах: персональних виставках, творчих звітах, конкурсах різних рівнів, фестивалях і творчих проектах дитячої та юнацької творчості. На сучасному етапі роботи студії головна увага звертається на якість творчих робіт, професіоналізм виконання завдань та допрофесійна підготовка студійців за напрямом діяльності.

ВИСНОВКИ

На серпневій он-лайн конференції на платформі «Всеосвіта» на тему «Особливості організації освітнього процесу в 2019-2020 р. н.» виступила Просіна Ольга Володимирівна, доцент кафедри філософії освіти дорослих Центрального інституту післядипломної освіти «Університет менеджменту освіти» АН України з доповіддю: «Освітня діяльність закладів позашкільної освіти в умовах змін». Вона розглядала стратегічні освітні вектори розвитку позашкілля. Їх 5: фінансовий, інформаційний, освітній, правовий, управлінський. Освітній вектор спрямовано на модернізацію освітньої діяльності і компетентністний підхід. При чому реалізація компетентнісного підходу відбувається не за традиційними ЗУНами, а через знання, вміння та установки , тобто: цінності, ставлення, поведінкові риси (абревіатура ЗВУ).

Ольга Просіна підкреслила, що позашкілля – це живий організм, який реагує на всі зміни, що відбуваються в суспільстві. Якщо зміна можна поділити на адаптивні та трансформаційні, то зараз ми в працюємо в умовах трансформацій. Доведено, що заклад молодий настільки, наскільки легко він ставиться до змін. Характерною рисою позашкілля є те, що позашкільні заклади працюють в світі живої конкуренції, що постійно спонукає та мотивує нас до оновлення освітнього процесу, постійного руху до інновацій.

Організація навчально-виховної діяльності в творчих об’єднаннях Центру є важливою складовою формування загальнокультурних компетентностей, розвитку творчих здібностей особистості. Цей напрямок заслуговує поваги, вдосконалення і поширення.

Найкращий ефект з формування компетентностей, зокрема творчої, має така форма навчання, за якої учень навчає інших того, чого хоче навчитися сам. На відміну від наукових знань, компетентності можна набути тільки через діяльність та ситуацію, важливо, щоб це, якомога раніше зрозуміли наші вихованці.

Зростання якісних показників і перемог свідчить про те, що планку досягнень своїх вихованців педагоги ставлять щорічно вище, ніж була раніше.

Література

1. Бех І.Д. Теоретико-прикладний сенс компетентнісного підходу у педагогіці // Виховання і культура. – 2009. -№12(17,18). –с.5-7.//

2. Єрмаков І. Навчання і компетентність: пошуки сенсу і змісту  //Завуч(Шкільний світ).-2005.-№19.-с.3-4.

3. Биковська О.В. Теоретико-методичні основи позашкільної освіти в Україні: монографія /О.В.Биковська – К.: ІВЦ АЛКОН, 2006. -356с.

4. Волков І.П. Мета одна – доріг багато. Проектування процесів навчання. – М.: Просвещение, 1990.

5. Овчарук О. Компетентності як ключ оновлення змісту освіти //Стратегіїреформування освіти в Україні : Рекомендації з освітньої політики.-К., 2003. -13-42с.//

6. Пометун О. Компетентнісний підхід – найважливіший орієнтир розвитку сучасної освіти //Рідна школа. -2005. -2005. -№1. –с.65-69.//

7. Равен Дж. Компетентность в современном обществе : выявление, развитие и реализация /Дж. Равен-М.: Когито-Центр, 2002.-396с./

8. Сущенко Т.І. Концепція позашкільного педагогічного процесу /Т.І.Сущенко //Директор школи, ліцею, гімназії. –К.,2012. -№2.-С.40-43).

9. Тихенко Л.В. Формування і розвиток позашкільного навчально-виховного мікросоціуму : практичний аспект /Л.В.Тихенко,Л.М.Бондар //Формування та розвитоктворчих здібностей дітей та учнівської молоді в креативному освітньому соціумі : збірник матеріалів всеукраїнської науково-практичної конференції. – Суми : Університетська книга. -2008.с.78-84.//

10. Формування базових компетентностей у вихованців ПНЗ :матеріали  міжнародної науково-практичної конференції.(25-27.02.2013р.,м. Київ) (За ред. І.Д.Беха, С.Л.Даханова, С.Г.Мартової, В.В.Мачуського).-К.: Гранмна, 2013.-255с.

11. Миропольська Н.Є. Формувати почуття прекрасного /Н.Є.Миропольська. – К.:Знання 1999, 32с.-(Сер.7 «Педагогічна»;13).

12. Неменский Б.М. Мудрость красоты: о проблеме эстетического воспитания: кн.для учителя /Б.М.Неменский. -2-е изд., перераб. и доп.-М: Просвещение, 2000.-253./

ДОДАТКИ

Додаток І

Центр дитячо-юнацької творчості ім. Є. М. Руднєвої

відділу освіти виконавчого комітету Бердянської міської ради

Запорізької області

План – конспект

заняття Зразкового художнього колективу

студії декоративно - ужиткового мистецтва

«Природа і творчість»

на тему:

«В майстерні Матінки Природи»

 Розробили:

керівники Зразкового художнього колективу

 студії декоративно-ужиткового мистецтва

 «Природа і творчість»

Паломар Ірина Валентинівна

Паломар Галина Сергіївна

Бердянськ - 2016

Тема: «В майстерні Матінки Природи»

Дата проведення: 15 жовтня 2016 року.

Мета: формування творчої, пізнавальної та практичної компетенцій учнів при роботі з природними матеріалами в умовах заняття на пленері.

Завдання:

-         використання нестандартних форм проведення гурткового заняття декоративно - ужиткового напрямку;

-         закріплення знань з матеріалознавства, основ кольорознавства, художнього конструювання;

-         розвиток образного та креативного мислення;

-         впровадження здоров’язберігаючих технологій в навчальний процес;

-         знайомство з обрядами та звичаями українського народу, пов’язаними зі світом рослин.

-         використання міжпредметних зв’язків. 

Тип заняття: інтерактивне інтегроване  заняття – гра з систематизації та узагальнення знань.

Методи: бесіда, народознавчий екскурс, квест, метод творчих завдань.

Форми проведення: фронтальна, групова, індивідуальна.

Місце проведення: міський парк ім. П.П. Шмідта.

Учасники: старша група студії (3 рік навчання, основний рівень), методист ЦДЮТ Демченко Н. .Г, культорганізатор ЦДЮТ Балабан О. К.

Обладнання:

-         для керівника: план-конспект заняття, роздатковий матеріал, картки з творчими завданнями, фотоапарат;

-         для гуртківців: планшети для малювання, папір, фломастери, ножиці.

Хід заняття

1.     Організаційний момент.

Організація учнів до проведення заняття в умовах міського парку.

2.     Вступне слово керівника. Мотивація навчальної діяльності.

Легенда про створення світу.

В сиву давнину, коли не було ще ні неба, ні землі, а тільки синє море, стояли посеред нього два дуби, на яких сиділи два голуби.

Одного разу голуби злетіли, занурились на дно моря та принесли звідти декілька камінчиків та пісок. З цього матеріалу й були побудовані небо із землею та всі небесні світила.

З тих давніх пір прийшов міф про дерево життя, що є віссю, центром усього світу і символізує собою всю будову світу. Коріння цього світового дерева обіймали всю землю та досягали глибин пекла. Крона дерева підтримувала небосхил. В цьому дереві для пращурів були втілені уявлення про простір та час. За легендою виникла загадка: «Стоїть дуб, на дубі 12 гілок, на кожній по 4 гнізда, в кожному гнізді 7 птахів». Ця легенда була міфічним зображенням року.

(Розповідь про легенду супроводжується її малюванням на папері).

3.     Проведення квесту: «Відшукай свій листок».

Вихованцям запропоновано знайти осіннє листя дерев, кущів, квітів  різних кольорів, текстури, відповідного нюансного забарвлення  на території парку. Учні поділяються на команди і отримують завдання. Гравці повинні знайти природний матеріал відповідної кольорової гами, запропонованої в завданні (зелений, жовтий, коричневий, червоний, помаранчевий). (Див. додаток №1).

4.     Практична робота: «Я – знаю, я – вмію»

Визначення якостей природного матеріалу, який вихованці зібрали під час квесту. За допомогою методу «Мозковий штурм» визначаються способи  використання зібраного природного матеріалу для створення колажів пейзажів, натюрмортів в техніці пресованої флористики (закріплення знань з матеріалознавства).Діти малюють ескізи творчих робіт на основі зібраного матеріалу.Форма роботи - індивідуальна.

Фізкультхвилинка.

Дихальна гімнастика. Гра : «Фігура – замри!». Форма роботи – фронтальна. (Проводить культорганізатор ЦДЮТ - Балабан О. К.)

5.     Екскурсія – знайомство з рослинами оберегами українського народу.

Огляд дерев, що ростуть в міському парку та визначення їх лікувальних властивостей за народними прикметами, знайомство з легендами, міфами,  казками, що пов’язані з деревами. Форма роботи - фронтальна. (Див. додаток № 2).

6.     Практична робота з теми «Формотворення».

Виготовлення квітки з осіннього кленового листя. Створення осіннього букету. Форма роботи – індивідуальна.

7.     Підсумки та рефлексія заняття.

Завершення заняття, підсумки роботи, фото сесія вихованців.

Додаток № 1

Карти з завданнями для команд – учасників квесту.

Перша команда.: «Принцесса Флора даст намек: нашел ты желтый лист – прекрасно! Найди еще похожий на него, но не такой, чуть - чуть разнообразный».

Друга команда.

«Еще не все взяла очаровательная осень, еще зеленые листы чаруют нас. Найди и принеси палитру зелени в природе от светлого до темного – все, что увидит глаз».

Третя команда.

«Осенняя пора, очей очарованье! Летят последние печальные листы. Найди коричневые, бежевые, кремовы создания Природы, и не забудь про ветви и плоды».

  

Додаток №2

Народні легенди та символи, що пов’язані з деревами.

З давніх часів люди виділяли окремі дерева та наділяли їх магічними властивостями Так виник культ дерева, лісу. Священними деревами стали дуб, ясен, береза, тополя, верба, вишня та інші дерева.

Легенда про священний дуб.

Дуб – особливо священне дерево, втілення світового дерева Прадуба, яке росте в священному місці Вирій. Дуб – дерево бога блискавки Перуна. Він означає міцність, красу. Дуб живе до 1000 років, але є й такі, що живуть і до 2000 років, наприклад Хортицький дуб на Запоріжжі. Дуб не гине навіть тоді, коли від нього залишається тільки пінь. Вважалось, що в дубі живуть душі хоробрих воїнів.

Дуб – дерево замовлянь, він оберігає людину від усіляких напастей, від чародійства, лихоманки. До нього всі їдуть за здоров’ям. Говорять, що потрібно притулитись до стовбура дубу та притиснути його долонями, постояти хвилинку і відчуватимеш прилив сили.

Легенда про вербу.

Верба – Боже дерево, символ надзвичайної життєвої сили. Верба завжди витримує бурю, не так як дуб чи сосна. Вербовим прутком завжди відшукували воду, щоби викопти колодязь. Цим деревом обсаджували колодязь, бо вважалось, що воно очищує воду. Біля верб люблять селитися добрі духи, опікуни людей. Цвітіння верби – то радісна зустріч з Лелею – Весною. Верба віє говорити і плакати, а коли її рубають, то з неї тече кров. Вербова лозина – символ дівочості, гнучкості, сирітства. Кажуть: «Гнеться як лоза», «За густими за лозами плаче дівчина сльозами».У слов’ян верба вважалась священним деревом, символом неперервності життя. Це дерево символізувало бога Сонця – Ярило.

Легенда про березу.

Береза  - символ чистоти, дівочої ніжності. Це – жіночий знак. Магія берези – відганяти нечисту силу, відьом. З кори берези – берести  робили берестяні грамоти. Про русалок казали, що вони спускаються з берези, або на ній гойдаються. Русалкам належать тільки ті берези, у яких гілля спускається аж до самої землі. Під час святкування Трійці до них боялись навіть підходити, бо вони відьомські.

Крива береза, або та, що зросла з іншим деревом – свідчення, що під нею похована невинно загублена душа.

За повір’ям відьма могла надоїти молока з гілок берези. Вона літає по ночах не тільки на мітлі, а й на березовому кийку. Вважалось, що коли березові гілки покласти під кровлю дому, то це захистить від блискавки, грому, граду. Встромлені в полі гілки відганяють гризунів і птахів, оберігають капусту від гусені.

Один із захистів від злих сил – березова мітла, що притулялась до колиски немовляти. Багато людей вірили, що якщо побити дитину гілками берези, пройде хвороба. Під час блискавки, грому, людина ніколи не стане під інше дерево, але можна сховатись під березою.

Легенда про клен.

Клен – дерево, що використовувалось в обрядах та народній медицині. Клен приносить щастя, його називали добрим, святим, в нього не вдаряє блискавка, на ньому з’являється Богородиця.

Клен – дерево бога – покровителя мистецтв, співів та музикантів. Із деревини клену виготовляли музичні інструменти: сопілки, гуслі, скрипки.

На кленовій лопаті в піч садять паляниці. Плоди клену закопували під порогом дому, щоби відганяти злих духів. Кленовий лист зображували на Великодніх писанках.

Легенда про тополю.

Тополя – символ жіночої долі. Її властивості використовують бджоли для виготовлення прополісу. Біля тополі людині легко дихати, бо воно очищує повітря. Свято Тополі відзначали наприкінці весни. Якщо в хаті народжувалась дівчинка, то на видному місці садили молоденьку тополю.

Легенда про ясен.

Ясен – чоловіче дерево, символ війни. Гілку ясеню посилали ворогу, що означало початок війни. Під кроною ясеня можна позбутись життєвих негараздів. З повір’ям, змії бояться соку ясеня, він може паралізувати гадюку. Соком, відваром кори та листя лікували малярію.

Легенда про горобину.

Горобину знали ще скіфи: вони пили напій з її плодів. Якщо ягід багато – буде сувора зима. Як оберіг її садили біля хати. На Івана Купала гілочки горобини чіпляли на кожні двері, щоби уберегтись від злих духів та хвороб.

Легенда про плакучу вербу.

Плакуча верба – символ суму та краси. Вона, як жива істота, говорить та плаче, а якщо її зрубають, то з неї тече кров.

В міфах Греції з плакучою вербою пов’язане усе  сумне та печальне. В міфі про Геракла хранителька золотих яблук дуже сумувала за викраденими Гераклом яблука, тому була перетворена в плакучу вербу. У американських індійців лоза плакучої верби була символом миру. Японці боготворили плакучу вербу: все граціозне, витончене вони порівнювали з її лозою.

Відвар з кори плакучої верби знижає температуру при захворюваннях. Вчені навчились виділяти з кори плакучої верби аспірин. Зі смужок  кори плакучої верби плели посуд, взуття, килимки, вірьовки.

Є легенда, за якою спочатку лоза плакучої верби дивилась вгору, але смерть закоханої пари дуже вплинула на її душу і лоза опустилась додолу.

Плакуча верба живе недовго. В народі кажуть, що вона «гниє серцем», тобто гниє з середини стовбура. Неможна бити лозою малечу та тварин.

Плакуча верба – найсильніший оберіг від нечистої сили. Ось чому вона плаче росою зранку, бо потрібно постійно охороняти оселю та дітей.